Показаны сообщения с ярлыком Для батьків. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Для батьків. Показать все сообщения
воскресенье, 25 сентября 2016 г.
четверг, 9 июня 2016 г.
Как научить детей справляться с насмешками
http://ru.childdevelop.com.ua/articles/psychology/505/
Насмешки, подколки и дразнилки – один из самых неприятных аспектов взросления, но истина заключается в том, что некоторые дети получают оскорблений, шпилек и колкостей в свой адрес намного больше, чем по идее должны были бы. Конечно, мы говорим им «не обращать внимания» на все это и «не принимать всерьез», но есть дети, которые просто не могут этого сделать. Словесные колкости жалят их очень больно! Хотя мы не можем запретить чужим детям говорить неприятные слова в адрес наших собственных детей, но мы в состоянии предпринять определенные меры, чтобы снизить вероятность того, что наши сыновья и дочери станут мишенью для насмешек и словесных оскорблений.
Самый лучший способ – это научить детей реагировать на насмешки таким образом, чтобы отбить у задиры всю охоту снова дразнить их. При таком большом количестве подлых и злых детей, которые, кажется, получают удовольствие от издевательств над своими так называемыми друзьями, стратегии достойных ответов и реакций на оскорбления и насмешки могут стать неотъемлемой частью арсенала навыков общения каждого ребенка.
В этой статье представлены некоторые из наиболее эффективных стратегий остроумных и достойных реакций на насмешки и дразнилки. При этом задача родителей состоит в том, чтобы поделиться ими с ребенком и позволить ему выбрать наиболее комфортную для себя. Помните: то, что помогает одному ребенку, может не помочь другому. Когда ребенок выберет определенную стратегию реакции, необходимо научить его грамотно и эффективно доносить ее своему оппоненту. Наконец, помогите ребенку практиковать свою реакцию снова и снова, пока он не научится использовать ее в реальной ситуации.
Выберите стратегию реакции на оскорбления и удаляйте жало из насмешек
Наверняка вашего ребенка дразнят другие дети – это жизненный факт и большая часть периода взросления. Некоторые дети справляются с насмешками очень хорошо, и ваш ребенок может так же. Просмотрите эти стратегии вместе и выберите ту, которая больше всего понравится вашему ребенку. Затем репетируйте его реакцию до тех пор, пока он не сможет продемонстрировать ее самостоятельно. Вот несколько любимых детских вариантов.
Самый лучший способ – это научить детей реагировать на насмешки таким образом, чтобы отбить у задиры всю охоту снова дразнить их. При таком большом количестве подлых и злых детей, которые, кажется, получают удовольствие от издевательств над своими так называемыми друзьями, стратегии достойных ответов и реакций на оскорбления и насмешки могут стать неотъемлемой частью арсенала навыков общения каждого ребенка.
В этой статье представлены некоторые из наиболее эффективных стратегий остроумных и достойных реакций на насмешки и дразнилки. При этом задача родителей состоит в том, чтобы поделиться ими с ребенком и позволить ему выбрать наиболее комфортную для себя. Помните: то, что помогает одному ребенку, может не помочь другому. Когда ребенок выберет определенную стратегию реакции, необходимо научить его грамотно и эффективно доносить ее своему оппоненту. Наконец, помогите ребенку практиковать свою реакцию снова и снова, пока он не научится использовать ее в реальной ситуации.
Выберите стратегию реакции на оскорбления и удаляйте жало из насмешек
Наверняка вашего ребенка дразнят другие дети – это жизненный факт и большая часть периода взросления. Некоторые дети справляются с насмешками очень хорошо, и ваш ребенок может так же. Просмотрите эти стратегии вместе и выберите ту, которая больше всего понравится вашему ребенку. Затем репетируйте его реакцию до тех пор, пока он не сможет продемонстрировать ее самостоятельно. Вот несколько любимых детских вариантов.
- Ставьте насмешки под вопрос. «Почему ты так говоришь?», «Почему ты говоришь, что я тупой или толстый, и этим обижаешь меня?».
- Отправьте своему обидчику убедительное послание «я хочу». «Я хочу, чтобы ты оставил меня в покое» или «Я хочу, чтобы ты перестал дразнить меня». Хитрость заключается в том, чтобы высказать это твердым уверенным голосом, не мямля, чтобы слова не прозвучали как какое-то нытье.
- Превратите обиду в комплимент. «Спасибо тебе огромное!», «Как хорошо, что ты это заметил», «Спасибо за комплимент».
- Соглашайтесь. «Ты совершенно прав», «Это правда, на сто процентов!», «В точку! Ты победил!», «Люди часто замечают за мной подобное».
- Говорите «Ну и что?» или «Какая разница». «Ну и что?.. Кому какое дело?», «И что дальше?.. Что ты хочешь этим сказать?».
- Проявляйте хорошие манеры. Говорите «Спасибо». «Благодарю за комментарий», «Я ценю твое мнение». Говорите так, чтобы это звучало искренне, а затем разворачивайтесь и уходите.
- Используйте сарказм. «Как будто мне не все равно?!», «Ой, не смеши меня!», «О, это просто замечательно». Внешний вид и выражение лица должны соответствовать ситуации, т. е. закатывайте глаза и уходите. Это, как правило, помогает старшим детям, которые понимают и тонко чувствуют сарказм.
- Игнорируйте насмешки. Уходите, не обращая внимания на насмешника, представьте, что он невидимый, бросьте взгляд на что-то другое и засмейтесь, притворитесь, что вам совершенно не интересна тема разговора, или сделайте вид, что вы не слышите обидчика. Эта стратегия помогает лучше всего в том случае, если ребенку сложно отвечать словами. Ее лучше использовать там, где ребенок может уйти от обидчика, например, в парке или на детской площадке. Это не помогает при непосредственной близости с обидчиком, например, в школьном автобусе или за столом школьной столовой.
- Продемонстрируйте удивление, изумление. «В самом деле? А я и не знал». «Спасибо, что сказал». Это должно прозвучать с иронией, как будто в действительности вы так не думаете.
- Проявите свое недовольство. «Ты действительно выводишь меня из себя своими насмешками» или «Мне не нравится, что ты высмеиваешь меня перед другими детьми. Мне совсем не смешно». «Если ты хочешь, чтобы мы оставались друзьями, прекрати меня дразнить». Если причиной стресса и беспокойства вашего ребенка является его друг, пусть ребенок непременно выскажет ему свое недовольство.
Учите ребенка эффективно доносить его реакцию на насмешки и оскорбления
Давайте смотреть правде в глаза: дети не хотят находиться в компании того, кого постоянно дразнят. Ведь это повышает вероятность того, что и над ними будут издеваться. Особенно дети не хотят дружить с тем, кто постоянно плачет, ноет или угрожает «все рассказать», когда они просто дружески подтрунивают друг над другом. Поэтому помните, что когда вы учите ребенка использовать стратегии реагирования на насмешки, то должны быть уверены, что он сможет ответить спокойно и уверенно. Вот шесть советов вашему ребенку о том, как доносить свою реакцию эффективно и останавливать обидчика.
Давайте смотреть правде в глаза: дети не хотят находиться в компании того, кого постоянно дразнят. Ведь это повышает вероятность того, что и над ними будут издеваться. Особенно дети не хотят дружить с тем, кто постоянно плачет, ноет или угрожает «все рассказать», когда они просто дружески подтрунивают друг над другом. Поэтому помните, что когда вы учите ребенка использовать стратегии реагирования на насмешки, то должны быть уверены, что он сможет ответить спокойно и уверенно. Вот шесть советов вашему ребенку о том, как доносить свою реакцию эффективно и останавливать обидчика.
- Определите, это дружеское подтрунивание или недружественная насмешка. В первом случае, если вы просто веселитесь, не обращайте внимания на колкие слова. Если имеет место недружественная насмешка, старайтесь не горячиться.
- Подумайте, хотите ли вы пойти на конфронтацию с обидчиком. Если он выглядит способным сделать вам больно, зовите на помощь.
- Смотрите насмешнику в глаза. Не смотрите вниз. Высоко держите голову и расправьте плечи.
- Сохраняйте спокойствие. Не доставляйте удовольствия обидчику видеть, как он вывел вас из себя. Не горячитесь. Сделайте глубокий вдох, чтобы оставаться спокойным, прикажите себе расслабиться или сосчитайте в уме до десяти.
- Реагируйте на насмешки твердым и уверенным голосом с помощью стратегии, которую вы отрепетировали. «Уймись!», «Спустить на землю!», «Благодарю, но мне это уже говорили», «О, ты подметил, это была проблема всей моей жизни».
- Уходите. Не оскорбляйте и не дразните обидчика в ответ. Просто уходите.
Дорогие родители, будьте рядом с ребенком, развивайте его коммуникативные и дружеские навыки, этим вы невероятно поможете ему. Помните: маленькие изменения приводят к большим результатам.
вторник, 7 июня 2016 г.
Трудности, которые испытывают одаренные дети
http://ru.childdevelop.com.ua/articles/psychology/499/
Одаренность часто сопровождается удивительным набором проблем: от перфекционизма и духа соперничества до сложностей в дружеских отношениях. В статье представлены советы, с помощью которых родители смогут помочь своим одаренным детям в гармоничном развитии. http://ru.childdevelop.com.ua/articles/psychology/499/
Одаренность часто сопровождается удивительным набором проблем: от перфекционизма и духа соперничества до сложностей в дружеских отношениях. В статье представлены советы, с помощью которых родители смогут помочь своим одаренным детям в гармоничном развитии. http://ru.childdevelop.com.ua/articles/psychology/499/
Що стоїть за словами дитини «Мені нудно»
http://childdevelop.com.ua/articles/psychology/1731/
Навіть незважаючи на те, що ми живемо у світі ноутбуків, планшетів тощо, слово «нудно» зберігається в лексиконі дітей різного віку. Але що насправді вона означає? Відповіді на це запитання і присвячена дана стаття. http://childdevelop.com.ua/articles/psychology/1731/
понедельник, 16 мая 2016 г.
НЕПОПУЛЯРНО ПРО МОТИВАЦІЮ. ЧОМУ ДИТИНА НЕ ВЧИТЬСЯ
https://dytpsyholog.com/2016/04/25/світлана-ройз-непопулярно-про-мотива/
СВІТЛАНА РОЙЗ: НЕПОПУЛЯРНО ПРО МОТИВАЦІЮ. ЧОМУ ДИТИНА НЕ ВЧИТЬСЯ
Нотатки для батьків і вчителів, а також дорослих працівників і їх дорослих керівників.
“Після 10 запиту за тиждень від батьків: “хочу, щоб психолог попрацював з дитиною-школярем, яка зовсім немає мотивації вчитися”, пообіцяла собі щось практичне на цю тему написати. Буде багато.
Погана новина: Психолог, на жаль, не зможе змахнути чарівною психологічною паличкою або чарівним мотивуючим паском і зробити з дитини “навчального генія”. Психолог не зможе вселити дитині, що нецікаве – цікаво, страшне – нестрашно, те, що болить – безболісно.
Хороша новина: Він може пильно і не дуже пильно дивитися на всю сім’ю і ставити незручні і дурні запитання – і допомогти зрозуміти – чому мотивація не сформувалася або куди поділася. І запитання, і відповіді на них можуть викликати здивування, опір, злість, недовіру, усвідомлення – не у дитини – у батьків. І це усвідомлення – якщо відбувається – саме собою терапевтично.
Психолог, наприклад, може з явною провокацією запитати – а ваша дитина бачить, що ви самі вчитеся? Наскільки ви самі довго будете робити те, що вважаєте безглуздим, не отримуючи внутрішньої винагороди, не бачачи дієвого результату. Перебуваючи під прицілом оцінок, без вільного часу? Ви самі з високою мотивацією робите нецікаву і рутинну роботу? Вам самим легко весь час виправдовувати чиїсь очікування? Ви щасливі?
Батьки заперечують – “але є ж слово – Треба”.
Погана новина: з цим поколінням це слово не працює. Сучасні діти часто задають запитання – Навіщо? І вони сфокусовані на тому, в чому вбачають сенс. Якщо ми не можемо його “показати”, вони шукають щось для себе “осмислене”, а ще частіше – пов’язане із задоволенням (так, часто це, на жаль, гра).
Слова “треба”, “повинен”, “зроблю” говорять про розвиток частини мозку, що відповідає за контроль над імпульсами. У сучасних дітей саме ця частина мозку “включається” пізніше. А в підлітковому віці іноді випадає з активності.
Хороша новина: ці частини мозку разом з цими самими словами активізуються, коли у нас є розклад дня, режим дня, коли є планування, коли у дитини є постійна невелика значуща відповідальність, коли є “ритуальні” дії – ритуали сім’ї, коли в родині заохочуються питання – і пошуки відповідей, коли вся сім’я щодня дізнається щось нове, коли є належна фізична активність. А ще, коли цінності батьків збігаються з їхніми діями в світі. Коли немає “подвійних послань”.
Давайте досліджувати. Будемо розглядати паралелі. Дитина йде в школу з мотивацією. Дорослий йде на роботу з мотивацією.
– Ігровою (і тоді в школу він приносить іграшки, або “грає” за своїми правилами. У будь-який момент може сказати – “стоп гра” і вийти з навчального процесу). (Дорослий – “грає” в роботу, не підкоряється розкладу, дедлайнам, намагається робити тільки те, що цікаво, уникає відповідальності)
– Соціальною (дитина йде в школу дружити. Часто на шкоду навчанню. Якщо стосунки не складаються, може відмовлятися вчитися). (Дорослий йде на роботу для задоволеності контактами, іноді сидить в робочий час в соціальних мережах)
– Досягнень – дитина йде в школу за “12-тками” (добрими оцінками) (Якщо не вдається бути успішним, мотивація знижується). (дорослий йде на роботу за статусом, похвалою керівника, зарплатою).
– Навчальна. Дитина йде в школу вчитися. Усвідомлено. За знаннями. Дорослий – йде реалізовувати свій потенціал.
Якщо всі види мотивації присутні в нашому житті одночасно і задовольняються – це щастя-щастя-щастя. Найбільш зріла з мотивацій – звичайно – навчальна. До навчальної мотивації часто потрібно просто дозріти (це одна з причин не віддавати дитину в школу до 7 років)
Приймемо версію, що у будь-якого здорового організму, який відчуває безпеку, має бути прагнення до розвитку, повинна бути природна мотивація – розвиватися – рости- жити. Якщо ця мотивація пропадає або знижується, “Організму” – нашій Дитині, можливо:
1. Небезпечно. Коли дитині страшно, вона перестає сприймати нову інформацію. Якщо людина перебуває в хронічному стресі або травмуванні, страждає її довгострокова пам’ять. Багатьом дітям з дефіцитом цинку – цинк впливає на гіпокамп, частина мозку, що зберігає важливу інформацію – дійсно складно запам’ятовувати вірші і формули.
– Дитина може боятися конкретного вчителя
– Дитина упустила ази, попередній матеріал і боїться проявити неуспішність.
– Дитина може боятися зробити помилку – школа заточена на пошук помилок, а не на підкреслення успіхів. Наше завдання навчити дитину тому, що помилятися можна. І наше завдання помічати успіхи і докладені зусилля дитини.
– Дитина може боятися конкретних однокласників, які її дражнять.
– Дитина може боятися йти в туалет в школі. Їй легше саботувати школу, ніж зізнатися в цьому
– Дитина може боятися конкретного вчителя
– Дитина упустила ази, попередній матеріал і боїться проявити неуспішність.
– Дитина може боятися зробити помилку – школа заточена на пошук помилок, а не на підкреслення успіхів. Наше завдання навчити дитину тому, що помилятися можна. І наше завдання помічати успіхи і докладені зусилля дитини.
– Дитина може боятися конкретних однокласників, які її дражнять.
– Дитина може боятися йти в туалет в школі. Їй легше саботувати школу, ніж зізнатися в цьому
2. Втомилася. Подивіться на блідих, сутулих, з синцями під очима дітей. Якщо ви вірите в вітаміни – давайте. Якщо є можливість, нехай відсипаються і вигулюються.
3. Органічні причини – дислексія, СДУГ, різновиди ММД. – Все це вважається “діагнозами”. Важливо, щоб батьки розуміли, в чому проявляється особливість поведінки і сприйняття дитини і шукали способи корекції. Таких дітей настільки багато, що це вже може вважатися варіантом норми. Способів корекції теж дуже багато. Для початку, подивіться фільм – “Зірочки на землі”
4. Дитина проявляє опір:
шкільній системі (з жорсткими правилами і авторитарністю)
– Авторитарному вчителю, який не викликає поваги
– “Мститься” школі, за те, що у неї немає вільного часу, часу на себе.
– У підлітковому віці в періоді знецінювання – тимчасово може знецінювати те, що було значимо
шкільній системі (з жорсткими правилами і авторитарністю)
– Авторитарному вчителю, який не викликає поваги
– “Мститься” школі, за те, що у неї немає вільного часу, часу на себе.
– У підлітковому віці в періоді знецінювання – тимчасово може знецінювати те, що було значимо
Чинить опір батькам:
– Якщо батьки сфокусовані на “зовнішній” успішності
– Пручається тиску, несправедливості, мстить за образи і біль – доступним для неї способом
– Опирається батькам, самооцінка яких залежить від успішності дитини,
– Батькам, які самі перестали розвиватися
– Пручається батьківського перфекціонізму
– Якщо батьки сфокусовані на “зовнішній” успішності
– Пручається тиску, несправедливості, мстить за образи і біль – доступним для неї способом
– Опирається батькам, самооцінка яких залежить від успішності дитини,
– Батькам, які самі перестали розвиватися
– Пручається батьківського перфекціонізму
5. Внутрішні причини:
– Розчарувався в тому, що може бути “успішною”
– Не вірить в себе
– Знайшла спосіб залучення уваги неуспішністю
– Не бачить сенсу в тому, що робить
– Дитина інтровертного типу, якій складно адаптуватися до групи
– Наслідки травматизації
– У такий спосіб можуть проявлятися ревнощі до старшого-молодшого брата-сестри
– Розчарувався в тому, що може бути “успішною”
– Не вірить в себе
– Знайшла спосіб залучення уваги неуспішністю
– Не бачить сенсу в тому, що робить
– Дитина інтровертного типу, якій складно адаптуватися до групи
– Наслідки травматизації
– У такий спосіб можуть проявлятися ревнощі до старшого-молодшого брата-сестри
Очевидно, що слова вчителя: поговоріть з ним, натисніть на нього, і кличте до відповідальності – марні
Запит батьків до психолога – підсильте його мотивацію – некоректний і теж марний. “Говорити” і трансформувати, як правило, потрібно щось у всій сімейній системі. Причому, безвідносно успішності в навчанні.
Коли батьки говорять, щиро, з любові і турботи – я хвилююся про те, ким він буде – я говорю “Діти не будуть – вони вже Є”. На жаль, вони часто відчувають себе прийнятими і улюбленими, і значущими, лише коли демонструють успішність. Вони так перевантажені нашими очікуваннями, що часто вже не знають, чого самі хочуть …
Наостанок поділюся клієнтською історією (з дозволу клієнта). Батьки – мотиваційні спікери. Самі ведуть мотиваційні семінари, заточені на вирощування успішних людей. Їхній син – 13-річний хлопець – відчуття було, що він старший за мене – сказав: “У моїй родині розмови тільки про успішність, про популярність, про лідерство. Батьки мені багато разів говорили, що хочуть мною пишатися. І я всі роки намагався, щоб мною пишалися. До 7 класу я був відмінником. Потім раптом вночі подумав, а що буде, якщо їм не буде, чим пишатися. Вони що – перестануть мене любити? Виженуть з дому? я не можу жити, весь час виправдовуючи чиїсь очікування – батьків, вчителів, незнайомих людей, яким мої батьки про мене на своїх семінарах розповідають. Виходить, що у мене немає волі. я хочу зрозуміти, чого хочу я …. ”
Школа – тільки частина життя. А наші діти – не будуть. Вони вже є.
Доброго дорослішання!
Переклад з російської
Автор: Світлана Ройз
суббота, 7 мая 2016 г.
"Наука їде до дітей"
Друзі, вважаю, що доступ до якісної освіти юних українців має бути! Хто згоден підтримайте будь ласка проект фонду Help young "Наука їде до дітей" ...
воскресенье, 17 апреля 2016 г.
Психиатр Дэвид Эберхард: Так мы выращиваем дерзких паршивцев
http://www.vospitaj.com/blog/psikhiatr-dehvid-ehberkhard-tak-my-vyrashhivaem-derzkikh-parshivcev/
Шведский психиатр, автор книг Дэвид Эберхард говорит, что либеральное воспитание вредит и детям, и родителям. Жаннетт Отто беседует с ним в Стокгольме.
Шведский психиатр, автор книг Дэвид Эберхард говорит, что либеральное воспитание вредит и детям, и родителям. Жаннетт Отто беседует с ним в Стокгольме.
пятница, 1 апреля 2016 г.
ОБЗОР ДЕТСКИХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ КАНАЛОВ НА YOUTUBE
http://it-mama.com.ua/2016/03/19/youtube/
Кроме стандартных программ обучения цветам, счету и названия предметов окружающей среды Чунга Чанга создает мультики для обучения детей начальным понятиям английского и немецкого языков: алфавиту, названиями диких и домашних животных и т.д. Для детей постарше, уже освоивших начальный этап, есть уроки по географии, безопасности на дороге, уроки доброты от Тетушки Совы, астрономия, часовые лекции о чудесах света и многое другое. Отдельно стоит отметить лекции об изобразительном искусстве: Ван Гог, Николай Рерих, всемирная картинная галерея и многое другое.
Кроме стандартных программ обучения цветам, счету и названия предметов окружающей среды Чунга Чанга создает мультики для обучения детей начальным понятиям английского и немецкого языков: алфавиту, названиями диких и домашних животных и т.д. Для детей постарше, уже освоивших начальный этап, есть уроки по географии, безопасности на дороге, уроки доброты от Тетушки Совы, астрономия, часовые лекции о чудесах света и многое другое. Отдельно стоит отметить лекции об изобразительном искусстве: Ван Гог, Николай Рерих, всемирная картинная галерея и многое другое.
пятница, 25 марта 2016 г.
Олена Бондаренко: «елітна» школа — це яка?
http://osvita.ua/blogs/50832/
Рівень престижності школи визначається рівнем знань, рівнем розвитку особистості дитини, рівнем викладання, врешті решт. У всьому світі цінуються чесність і професіоналізм. Престижно бути порядним, мати знання і вміння, а цього якраз за гроші і не купиш.
Рівень престижності школи визначається рівнем знань, рівнем розвитку особистості дитини, рівнем викладання, врешті решт. У всьому світі цінуються чесність і професіоналізм. Престижно бути порядним, мати знання і вміння, а цього якраз за гроші і не купиш.
среда, 23 марта 2016 г.
Татьяна Черниговская: За существование гениев человечество платит огромную цену
Нейролингвист и экспериментальный психолог, доктор филологии и биологии, член-корреспондент Норвежской академии наук Татьяна Черниговская прочитала для проекта «Сноб. Диалоги» лекцию «Как интернет изменил наш мозг», в которой развеяла популярные стереотипы о работе мозга и рассказала, почему «Гугл» и онлайн-образование не так полезны, как кажутся. Мы приводим краткий конспект лекции
Митио Каку: Учёба уже не будет базироваться на запоминании
http://22century.ru/docs/michio-kaku
Митио Каку. Самое главное — учёба уже не будет базироваться на запоминании. Совсем скоро компьютеры и очки Google Glass трансформируются в крохотные линзы, предоставляющие возможность загружать всю необходимую информацию. Уже существуют очки дополненной реальности, у которых есть такая функция. Поэтому через год-два школьники и студенты на экзаменах смогут запросто искать ответы на вопросы в интернете: достаточно моргнуть — и появится нужная информация. С одной стороны, не нужно будет перегружать мозг бесполезными знаниями, основной процент которых, как показывает практика, впоследствии не используется. С другой — освободившийся умственный резерв переориентируется на развитие способности думать, анализировать, аргументировать и принимать в итоге верные решения.
Мотивация на обучение – ключ к успеху
http://australiaplus.com/sites/default/files/images/2016/03/20/Sad%20puppy%20-%20Flickr%20CC%20C%20Davis.jpg
Дети рождаются с естественной, просто даже инстинктивной потребностью и желанием учиться. Малыш с впечатляющим упорством после каждого падения встает и пробует еще и еще раз, пока, наконец, не сделает свой первый самостоятельный шаг. Каждый вновь высказанный слог вызывает у него огромную радость и потребность безустанного повторения, непрерывного совершенствования произносимого звука. Получение новых навыков является источником великой радости и самоудовлетворения. К сожалению, этот природный дар чаще всего исчезает вместе с развитием ребенка. Почему же так происходит? Неужели нет возможности поддерживать эту жадность к получению знаний и ценных навыков?
Дар адекватно високої самооцінки дітям
http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/1141/
вторник, 22 марта 2016 г.
понедельник, 21 марта 2016 г.
воскресенье, 20 марта 2016 г.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)